блекіт

Блекіт, -коту

м. раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. І. 9.

Значення в інших словниках

1. блекіт — Бле́кіт, -коту, -тові, -котом  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)