бровеня —
бровеня́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
бровеня —
БРОВЕНЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до брова́. Одна його доля – чорні бровенята (Т. Шевченко); А які в неї бровенята! Неначе хто намалював на папері! (І. Нечуй-Левицький); Таня суворо супила бровенята (Ю.
Словник української мови у 20 томах
бровеня —
БРОВЕНЯ́ див. бровеня́та.
Словник української мови в 11 томах