Орфографічний словник української мови

бровеня

бровеня́

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бровеня — БРОВЕНЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до брова́. Одна його доля – чорні бровенята (Т. Шевченко); А які в неї бровенята! Неначе хто намалював на папері! (І. Нечуй-Левицький); Таня суворо супила бровенята (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  2. бровеня — Бровеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; бровеня́та, -ня́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. бровеня — БРОВЕНЯ́ див. бровеня́та.  Словник української мови в 11 томах