буквар —
буква́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
буквар —
[буквар] -ар'а, ор. -арем, м. (ў) -ар'і/ -ар'у, р. мн. -ар'іў, д. -ар'ам
Орфоепічний словник української мови
буквар —
-я, ч. Книжка для початкового навчання грамоти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
буквар —
БУКВА́Р, я́, ч. Книжка для початкового навчання грамоти. Заробила Чи то позичила вдова Півкопи тую на буквар (Т. Шевченко); Найбільше подобається Катрусі новий буквар (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
буквар —
• буквар - початковий посібник для навчання грамоти. Назви для книжок цього виду на Україні довго не були усталеними, в 16 — 19 ст. їх називали також "азбуками", "абетками", "граматиками" ("граматками"). Вважають, що термін "буквар" увів М. Смотрицький.
Українська літературна енциклопедія
буквар —
Підручник для початкового навчання читанню й письму; перші друковані книжки, які вважаються б., з'явилися в XVI ст., назва — у XVI ст.; спершу мали релігійний характер, з XVIII ст. містили світські тексти, перший укр. б. надрукований І. Федоровим у Львові 1574.
Універсальний словник-енциклопедія
буквар —
БУКВА́Р, А́ЗБУКА заст., АБЕ́ТКА заст., ГРАМА́ТКА заст. Благословенна та ясна година, Коли буквар до рук бере дитина (Д. Павличко); Діждали неділі, і Іван Федорович сходив до дяка і договорив за два мішки пшениці вивчити з Кириликом граматку (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови
буквар —
БУКВА́Р, я́, ч. Книжка для початкового навчання Грамоти. Заробила Чи то позичила вдова Півкопи тую на буквар (Шевч., II, 1953, 319); Найбільше подобається Катрусі новий буквар (Донч., VI, 1957, 424).
Словник української мови в 11 томах