буквар
буква́р
• буквар
- початковий посібник для навчання грамоти. Назви для книжок цього виду на Україні довго не були усталеними, в 16 — 19 ст. їх називали також "азбуками", "абетками", "граматиками" ("граматками"). Вважають, що термін "буквар" увів М. Смотрицький. Першим друкованим підручником у сх. слов'ян була складена Іваном Федоровим і видана ним 1574 у Львові "Азбука" (до нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927; зберігається в б-ці Гарвард. ун-ту, США; факсимільне видання здійснено в Києві 1964 і 1974). Тут уміщено матеріал для вивчення послідовності літер і поєднання їх у слова, а також слов'янорус. тексти для початкового читання. Друге вид. "Азбуки" Федоров здійснив 1578 в Острозі (відомо два його примірники, один зберігається в Королівській б-ці в Копенгагені; другий — у б-ці м. Готи в НДР, факсимільне видання здійснено в Москві 1983). У своїх букварях Іван Федоров надрукував азбучну молитву, сентенції з Біблії на теми виховання. У Б. 1578 він опубл. твір чорноризця Храбра "О письменехъ" — про те, як було створено слов'ян. азбуку. Слов'янорус. Б. були також "Наука ку читаню" Л. Зизанія (Вільна, 1596), буквар В. Бурцова (М., 1634) тощо. В серед. 19 ст. надруковано укр. Б. — П. Куліша, К. Шейковського, М. Гатцука, О. Строніна, Т. Шевченка, І. Деркачова та ін. У багатьох з них, зокрема в "Букваре южнорусском", 1861, Т. Шевченка, подано високохудож. укр. фольклор. матеріал. За рад. часу на Україні видано ряд укр. Б. (Л. П. Деполович і Н. О. Гов'ядовської, Б. С. Саженюка і М. Т. Саженюк та ін.). З 1978 грамоти в школі навчають за букварем Н. Ф. Скрипченко і М. С. Вашуленка.
М.А. Жовтобрюх.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)