Буря́к, -ка́, -ко́ві, на -ці́ і на -ку́; -ряки́, -кі́в
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
буряк —
I [бур’ак] -р'ака, м. (на) -р'аку, мн. -р'аки, -р'ак'іў (один корінь) II [бур’ак] -р'аку м. (y) -р'аку (збірне)
Орфоепічний словник української мови
буряк —
-а, ч. 1》 Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. 2》 Корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
буряк —
БУРЯ́К, ч. 1. род. а́. Городня овочева однорічна або багаторічна рослина родини лободових з коренеплодами темно-червоного з синім відтінком або білого кольору.
Словник української мови у 20 томах
Буряк —
Буря́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
буряк —
Буряк не дурак : на дорозі не росте, а все на городі. Щоб воростити щось путнє, треба його добре доглядати.
Приповідки або українсько-народня філософія
буряк —
наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..
Фразеологічний словник української мови
буряк —
БУРЯ́К, а́, ч. 1. Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. Коло кожного рядна молодиць стояв "наставник". Він пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах