бізон —
бізо́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
бізон —
-а, ч. Великий північноамериканський бик, подібний до європейського зубра.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бізон —
БІЗО́Н, а, ч. 1. Велика північноамериканська тварина підродини бичачих родини порожнисторогих, подібна до європейського зубра. Як із Ноєвого ковчега, висипало все..
Словник української мови у 20 томах
бізон —
А, ч. Тугодум, телепень, здоровань. Ну ти, Генка, і бізон. (Інтернет).
Словник сучасного українського сленгу
бізон —
бізо́н (франц. bison, з лат. bison) рід диких биків родини порожнисторогих. Зберігся в заповідниках Північної Америки (бізон американський) та Європи (зубр європейський).
Словник іншомовних слів Мельничука
бізон —
Ссавець родини порожнисторогих; численні стада б. заселяли прерії та ліси Пн. Америки; вис. у холці бл. 2,5 м, маса бл. 1350 кг; вид врятовано від повного винищення.
Універсальний словник-енциклопедія
бізон —
БІЗО́Н, а, ч. Великий північноамериканський бик, подібний до європейського зубра. Як із Ноєвого ковчега, висипало все.., помчали в степ прудконогі олені та смугасті зебри, дикі монгольські коні та сайгаки, могутні бізони (Гончар, Таврія.., 1957, 322).
Словник української мови в 11 томах