бізон
БІЗО́Н, а, ч.
1. Велика північноамериканська тварина підродини бичачих родини порожнисторогих, подібна до європейського зубра.
Як із Ноєвого ковчега, висипало все.., помчали в степ прудконогі олені та смугасті зебри, дикі монгольські коні та сайгаки, могутні бізони (О. Гончар);
Майже повністю зникли сьогодні американські бізони і європейські зубри (з навч. літ.).
2. мн. Рід тварин родини порожнисторогих, який включає два види: європейського зубра та американського бізона.
Бізони – рід великих парнокопитих тварин, поширений у Північній півкулі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)