бісквіт —
біскві́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бісквіт —
Бисквит — stear plate, Biskuit — 1) Порцелянові пластинки, на яких визначають колір риси мінералів. 2) Не покритий поливою фаянс. Відомий в Європі з ХУІІІ ст.
Гірничий енциклопедичний словник
бісквіт —
-а, ч. 1》 Легкі здобні тістечка, печиво. 2》 Двічі випалені порцеляна або фаянс без поливи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бісквіт —
БІСКВІ́Т, а, ч. 1. Пиріг, тістечко або печиво, спечені з легкого здобного бездріжджового тіста. Троє .. людей поволеньки ковтали чай, заїдаючи бісквітами (Олесь Досвітній); – Виходить зачароване коло – промовив Городовський, мляво жуючи бісквіт (В.
Словник української мови у 20 томах
бісквіт —
біскві́т (франц. biscuit, від лат. bis coctus – двічі випечений) 1. Легкі здобні тістечка, печиво. 2. Двічі випалений фарфор або фаянс без поливи.
Словник іншомовних слів Мельничука
бісквіт —
БІСКВІ́Т, а, ч. Солодке пухке бездріжджове печиво. Троє.. людей поволеньки ковтали чай, заїдаючи бісквітами (Досв., Вибр., 1959, 250); До складу бісквітного тіста входять борошно, цукор і яйця. Існує два способи приготування бісквіта: холодний і з підігріванням (Укр. страви, 1957, 352).
Словник української мови в 11 томах