вагонник

Ваго́нник, -ка; -нники, -ків

Значення в інших словниках

1. вагонник — ваго́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вагонник — -а, ч. Робітник вагонобудівного заводу або вагонного парку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вагонник — ВАГО́ННИК, а, ч. Робітник вагонобудівного заводу або вагонного парку. Поїзд пролетів рейками сам, все стишуючись, а згодом за допомогою вагонника .. і зовсім спинився (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
4. вагонник — ВАГО́ННИК, а, ч. Робітник вагонобудівного заводу або вагонного парку. Поїзд пролетів рейками сам, все стишуючись, а згодом за допомогою вагонника, що, увиваючись біля коліс вагонів, затримував їхній біг, і зовсім спинився (Досв., Вибр., 1959, 343).  Словник української мови в 11 томах