ванілін

Ванілі́н, -ну, -нові

Значення в інших словниках

1. ванілін — ванілі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ванілін — -у, ч. Білий кристалічний порошок із запахом ванілі, що його одержують штучно, хімічним способом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ванілін — ВАНІЛІ́Н, у, ч. Ароматична речовина, що міститься у плодах ванілі або яку отримують штучним шляхом. Ванілін широко застосовується у харчовій та парфумерній промисловості, а також для приготування деяких лікувальних препаратів (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. ванілін — ванілі́н пахуча речовина, яка міститься в стручках ванілі. Штучний В. – безбарвні голчасті кристали із запахом ванілі. Застосовують у харчовій промисловості.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ванілін — ВАНІЛІ́Н, у, ч. Білий кристалічний порошок з запахом ванілі, який одержують штучно, хімічним шляхом. Ароматизувати тісто можна ваніліном (Укр. страви, 1957, 320).  Словник української мови в 11 томах