Значення в інших словниках
-
ванілін —
-у, ч. Білий кристалічний порошок із запахом ванілі, що його одержують штучно, хімічним способом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ванілін —
ВАНІЛІ́Н, у, ч. Ароматична речовина, що міститься у плодах ванілі або яку отримують штучним шляхом. Ванілін широко застосовується у харчовій та парфумерній промисловості, а також для приготування деяких лікувальних препаратів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
ванілін —
ванілі́н пахуча речовина, яка міститься в стручках ванілі. Штучний В. – безбарвні голчасті кристали із запахом ванілі. Застосовують у харчовій промисловості.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ванілін —
Ванілі́н, -ну, -нові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ванілін —
ВАНІЛІ́Н, у, ч. Білий кристалічний порошок з запахом ванілі, який одержують штучно, хімічним шляхом. Ароматизувати тісто можна ваніліном (Укр. страви, 1957, 320).
Словник української мови в 11 томах