вартівничий —
-а, -е. Прикм. до вартівник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вартівничий —
ВАРТІВНИ́ЧИЙ, а, е, заст. Вартовий. Кого ж йому поставити на ті чати, де знайти вартівничого, щоб зорив в усі сторони й перестрівав біду за тисячу верст од рідного дому? (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
вартівничий —
див. вартовий
Словник синонімів Вусика