вартівничий

вартівни́чий

-а, -е.

Прикм. до вартівник.

Значення в інших словниках

1. вартівничий — ВАРТІВНИ́ЧИЙ, а, е, заст. Вартовий. Кого ж йому поставити на ті чати, де знайти вартівничого, щоб зорив в усі сторони й перестрівав біду за тисячу верст од рідного дому? (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
2. вартівничий — див. вартовий  Словник синонімів Вусика
3. вартівничий — Вартівни́чий, -чого; -ни́чі, -чих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)