вартівничий

вартівни́чий

-а, -е.

Прикм. до вартівник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вартівничий — ВАРТІВНИ́ЧИЙ, а, е, заст. Вартовий. Кого ж йому поставити на ті чати, де знайти вартівничого, щоб зорив в усі сторони й перестрівав біду за тисячу верст од рідного дому? (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  2. вартівничий — див. вартовий Словник синонімів Вусика
  3. вартівничий — Вартівни́чий, -чого; -ни́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)