вартівничий
вартівни́чий
-а, -е.
Прикм. до вартівник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вартівничий — ВАРТІВНИ́ЧИЙ, а, е, заст. Вартовий. Кого ж йому поставити на ті чати, де знайти вартівничого, щоб зорив в усі сторони й перестрівав біду за тисячу верст од рідного дому? (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- вартівничий — див. вартовий Словник синонімів Вусика
- вартівничий — Вартівни́чий, -чого; -ни́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)