великий

Вели́кий, -ка, -ке; -ли́кі, -ких

Значення в інших словниках

1. великий — (який значного розміру) чималий, немалий, підсил. величезний, велетенський, превеликий, здоровенний, отакенний, книжн. колосальний, гігантський, (значний просторово) просторий, широкий, обширний, (витвір) грандіозний, (споруда) капітальний...  Словник синонімів Полюги
2. великий — Немалий, чималий, жм. здоровий, ід. аж он який; (віком) дорослий, великолітній; (- мету) важливий, видатний, визначний; (поет) славний, славетний, знаний, геніяльний; (гурт) численний; (піст) довгий; (крик) сильний, дужий, (- радість) глибокий; (бенкет) урочистий, пишний; величенький, великуватий.  Словник синонімів Караванського
3. великий — [веиликией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
4. великий — -а, -е. 1》 Значний за розмірами, величиною; прот. малий. || Значний за кількістю; численний. || Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети. || Значний за часом. Велика ведмедиця — сузір'я Північної півкулі зоряного неба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. великий — ВЕЛИ́КИЙ, а, е. 1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий. І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
6. Великий — Вели́кий іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
7. великий — вели́кий: ◊ вели́ка меці́я → меція ◊ вели́ка па́ні → пані ◊ вели́ке айва́й → ай-вай ◊ вели́ке ге → ге ◊ вели́ке цабе́ → цабе ◊ вели́кє бебе́ → бебе ◊ Вели́кий піст церк.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. великий — Великий, а дикий. Без товариських манер — брусоватий. Великий до неба, а дурний, як треба. Хоч тілом великий, та ментально ні. Великий як дуб, а дурний як слуп. Те саме значіння. Великий, як світ, а дурний, як сніп. Великий виріс, але розуму не має.  Приповідки або українсько-народня філософія
9. великий — син. великий, дужий: амбал, бик (бичара), бурмило, вузький лоб, широкі плечі, гевал (гевало), громила, драб, качок, качило, плуг, сила, товстолобик, чеба, чебуратор, шайба, яйцеголовий.  Словник жарґонної лексики української мови
10. Великий — див. Бог  Словник синонімів Вусика
11. великий — важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив.  Фразеологічний словник української мови
12. великий — БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н.  Словник синонімів української мови
13. великий — ВЕЛИ́КИЙ, а, е. 1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий. [Кобзар:] Світ великий, світ широкий, усякого до себе прийме, всякому достаток добуде (Мирний, V, 1955, 110); Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла (Гл.  Словник української мови в 11 томах
14. великий — Великий, -а, -е 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Ном. № 397. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Великий дурень. Ном. великого стоїти. Много стоить; много значить. велика дорога.  Словник української мови Грінченка