великий
ВЕЛИ́КИЙ, а, е.
1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий.
І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла (Л. Глібов);
[Кобзар:] Світ великий, світ широкий, усякого до себе прийме, всякому достаток добуде (Панас Мирний);
Земля велика, далечінь багата, Не вичерпать рішучості і сил (М. Бажан);
// Значний за кількістю; численний.
І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко);
Великий гурт людей стоїть коло похилої хати (Леся Українка);
// Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети.
Вікна великі, мов двері; а двері, як ворота (Г. Квітка-Основ'яненко);
Роса пообвисала великими краплями на бур'яні, дереві і спадала дощем додолу (Панас Мирний);
// Більший, ніж потрібно за міркою.
Великий чобіт на нозі, а малий – під лавкою (Номис);
З дверей виставляється голова хлопчика в пошарпаній, занадто великій шапці (Леся Українка);
// Тривалий, який охоплює значний проміжок часу.
Три роки на однім місці, то таки направду великий термін. Не всякий то потрафить (Г. Хоткевич);
Майже щодня з'являлась на велику перерву його матуся (Ю. Логвин).
2. розм. Який вийшов із дитячого віку; дорослий.
Від малих дітей голова болить, а від великих – серце (Номис);
Перезимував він зиму щасливо, а на весну вже став великим та мудрим горобцем (Леся Українка);
Я маленьким збирав тут вугілля, щоб великим збирати пісні (В. Сосюра).
3. Який набагато переважає звичайний рівень, звичайну міру.
Малі тілом, та великі духом (Номис);
На мій погляд – у Вас дуже великий художницький талан (Панас Мирний);
Вагон не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до нього з великими труднощами (П. Панч).
4. Який має чималу силу вияву, інтенсивність дії і т. ін.
Всі підняли великий крик (І. Котляревський);
У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький);
У ту зиму випало багато снігу, але великих морозів не було, натомість часто траплялися відлиги (Валерій Шевчук);
// перен. Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання).
Од великого гніву так вона і палала (Марко Вовчок);
Вернувся Іван з великою радістю (Панас Мирний);
Люди гадали, що він загинув з великого жалю (М. Коцюбинський).
5. Який має важливе значення.
Щоб відкриті всі закони Скрізь ішли враз в перегони До великої мети: Знищення гнізд темноти! (І. Франко);
Великі справи можуть вірно розв'язуватися лише тоді, коли за ними стоїть майбутнє! (М. Стельмах);
Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (П. Воронько);
// у знач. ім. вели́ке, кого, с. Те, що має важливе значення.
[Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубити (М. Кропивницький);
Хома .. вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (О. Гончар);
// Який має визначне політичне й історичне значення.
Велика французька революція є однією з найважливіших подій в історії людства, а не тільки французької держави (з навч. літ.);
// Який має надзвичайну силу впливу; глибокий, важливий змістом.
Правду, велику правду сказав мені твій батько (Г. Квітка-Основ'яненко);
Вона була безсила проти них, бо в них, у цих звуках [музики], у той же час була така величина й могутня краса великого життя і глибина якогось болю і страждання, поривань людської душі... (О. Іваненко);
Яке велике слово те – свобода (П. Воронько);
// Визначний за суспільним становищем.
Щоб бути годним своєї коханої, я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (М. Коцюбинський);
– Ага, були великі люди. Давайте їх сюди на папір [запишемо]. Полководців, учених, державних діячів (Ю. Яновський);
* Образно. [Роман:] Дві голови – два розума [розуми], п'ять голів – громада, а громада – великий чоловік (М. Кропивницький).
6. Геніальний, загальновідомий, діяльність якого дуже високо оцінена.
Може, й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим і разом з іншими кине промінь світла на дорогу постать нашого великого Кобзаря (М. Коцюбинський);
І проміж нас живе ясна і чиста слава .. великого Франка (М. Рильський);
// Який виділяється надзвичайною обдарованістю в чому-небудь; відомий.
Дід Опанас багато знав пісень і був колись великий співака (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)