великий

ВЕЛИ́КИЙ, а, е.

1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий.

І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла (Л. Глібов);

[Кобзар:] Світ великий, світ широкий, усякого до себе прийме, всякому достаток добуде (Панас Мирний);

Земля велика, далечінь багата, Не вичерпать рішучості і сил (М. Бажан);

// Значний за кількістю; численний.

І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко);

Великий гурт людей стоїть коло похилої хати (Леся Українка);

// Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети.

Вікна великі, мов двері; а двері, як ворота (Г. Квітка-Основ'яненко);

Роса пообвисала великими краплями на бур'яні, дереві і спадала дощем додолу (Панас Мирний);

// Більший, ніж потрібно за міркою.

Великий чобіт на нозі, а малий – під лавкою (Номис);

З дверей виставляється голова хлопчика в пошарпаній, занадто великій шапці (Леся Українка);

// Тривалий, який охоплює значний проміжок часу.

Три роки на однім місці, то таки направду великий термін. Не всякий то потрафить (Г. Хоткевич);

Майже щодня з'являлась на велику перерву його матуся (Ю. Логвин).

2. розм. Який вийшов із дитячого віку; дорослий.

Від малих дітей голова болить, а від великих – серце (Номис);

Перезимував він зиму щасливо, а на весну вже став великим та мудрим горобцем (Леся Українка);

Я маленьким збирав тут вугілля, щоб великим збирати пісні (В. Сосюра).

3. Який набагато переважає звичайний рівень, звичайну міру.

Малі тілом, та великі духом (Номис);

На мій погляд – у Вас дуже великий художницький талан (Панас Мирний);

Вагон не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до нього з великими труднощами (П. Панч).

4. Який має чималу силу вияву, інтенсивність дії і т. ін.

Всі підняли великий крик (І. Котляревський);

У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький);

У ту зиму випало багато снігу, але великих морозів не було, натомість часто траплялися відлиги (Валерій Шевчук);

// перен. Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання).

Од великого гніву так вона і палала (Марко Вовчок);

Вернувся Іван з великою радістю (Панас Мирний);

Люди гадали, що він загинув з великого жалю (М. Коцюбинський).

5. Який має важливе значення.

Щоб відкриті всі закони Скрізь ішли враз в перегони До великої мети: Знищення гнізд темноти! (І. Франко);

Великі справи можуть вірно розв'язуватися лише тоді, коли за ними стоїть майбутнє! (М. Стельмах);

Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (П. Воронько);

// у знач. ім. вели́ке, кого, с. Те, що має важливе значення.

[Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубити (М. Кропивницький);

Хома .. вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (О. Гончар);

// Який має визначне політичне й історичне значення.

Велика французька революція є однією з найважливіших подій в історії людства, а не тільки французької держави (з навч. літ.);

// Який має надзвичайну силу впливу; глибокий, важливий змістом.

Правду, велику правду сказав мені твій батько (Г. Квітка-Основ'яненко);

Вона була безсила проти них, бо в них, у цих звуках [музики], у той же час була така величина й могутня краса великого життя і глибина якогось болю і страждання, поривань людської душі... (О. Іваненко);

Яке велике слово те – свобода (П. Воронько);

// Визначний за суспільним становищем.

Щоб бути годним своєї коханої, я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (М. Коцюбинський);

– Ага, були великі люди. Давайте їх сюди на папір [запишемо]. Полководців, учених, державних діячів (Ю. Яновський);

* Образно. [Роман:] Дві голови – два розума [розуми], п'ять голів – громада, а громада – великий чоловік (М. Кропивницький).

6. Геніальний, загальновідомий, діяльність якого дуже високо оцінена.

Може, й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим і разом з іншими кине промінь світла на дорогу постать нашого великого Кобзаря (М. Коцюбинський);

І проміж нас живе ясна і чиста слава .. великого Франка (М. Рильський);

// Який виділяється надзвичайною обдарованістю в чому-небудь; відомий.

Дід Опанас багато знав пісень і був колись великий співака (С. Васильченко).