1. Словник української мови у 20 томах

великдень

ВЕЛИ́КДЕНЬ, кодня, ч. (з великої літери).

Найбільше християнське свято Воскресіння Ісуса Христа; відзначається навесні.

Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить (Номис);

На Великдень на соломі, Против сонця, діти Грались собі крашанками (Т. Шевченко);

– А проти Великодня на утрені святий огонь сходить з неба. Патріарх входить у печеру до Гробу Господнього з пучком незасвічених свічок і молиться. Огонь спадає з неба, і самі свічі запалюються (І. Нечуй-Левицький);

Згадав [Кметь] ту весну, коли він перший раз виходив із села. Це теж було перед Великоднем (М. Хвильовий);

* У порівн. Тіснота [на ярмарку], як у церкві на Великдень! І протовпиться не можна (І. Нечуй-Левицький).

(1) Рахма́нський Вели́кдень – за народними віруваннями – свято на двадцять п'ятий день після Великодня.

На двадцять п'ятий день після Великодня припадає свято – Рахманський Великдень, що його ще називають Переполовиненням, або Правою середою (О. Воропай);

На Рахманський Великдень годилося облитися водою (з наук.-попул. літ.);

(2) Руса́льний (Руса́лчин) вели́кдень – день перед Зеленими святами, коли поминають померлих.

– Я страх боюсь, що мене русалки залоскочуть. – Дак то ж на Русалчин великдень (Б. Грінченко);

На Русальний великдень звичайно ніхто не працює далеко від хати, бо, за народними повір'ями, можуть напасти русалки (з наук.-попул. літ.).

◇ (3) На рахма́нський вели́кдень, ірон. – ніколи.

Ви почали відчувати, що справа, за яку боролися ви .. натрапляє на непереможний спротив народу і що вона може перемогти лише на рахманський великдень (Д. Павличко);

(4) Як (мов, ні́би і т. ін.) на Вели́кдень, зі сл. вдягнутися, прибратися і т. ін. – дуже пишно, по-святковому.

– Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній як на Великдень хаті, в чистій одежі, немов чекали дорогого гостя... (М. Коцюбинський);

– Дідуню, а чого це ви нарядились як на Великдень? – Зуба піду рвати (І. Драч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великдень — Святе <�Христове> Воскресіння, Воскресіння Христа, Світлий Тиждень. Словник синонімів Караванського
  2. Великдень — Те саме, що Воскресіння Господнє Словник церковно-обрядової термінології
  3. Великдень — -кодня, ч., церк. Християнське весняне свято, присвячене воскресінню Боголюдини – Спасителя світу Ісуса Христа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Великдень — Вели́кдень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. Великдень — Вели́кдень церк. Великдень; Пасха: В головнім будинку [Ставропігії] відбувалися сходини і наради братства... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. Великдень — Віддасть на рахманський Великдень. Не віддасть ніколи. Рахмане — легендарний нарід. Не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень. Так приговорюють у Цвітну Неділю, б'ючи когось вербо-лозою. Не що день Великдень. Не кожнього дня празник, або щастя. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. Великдень — див. день Словник синонімів Вусика
  8. Великдень — Найстаріше й найважливіше християнське свято, що відзначається (в 1-у неділю після 1-ої весняної повні) у пам'ять Воскресіння Ісуса Христа; кожна неділя є спомином В. Універсальний словник-енциклопедія
  9. Великдень — на рахма́нський Вели́кдень, ірон. Ніколи. — На Юра-Івана, на рахманський Великдень (М. Номис); Ви почали відчувати, що справа, за яку боролися ви поряд з фашистами... Фразеологічний словник української мови
  10. Великдень — ВЕЛИ́КДЕНЬ (християнське весняне свято, присвячене воскресінню засновника християнства — Ісуса Христа), ПА́СКА (ПА́СХА) розм. От і піст минає, Великдень незабаром (Панас Мирний); Навесні, напередодні Паски, повідь случилась (О. Словник синонімів української мови
  11. великдень — Вели́кдень, -кодня, -кодневі і -кодню, -коднем, -кодне! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. великдень — ВЕЛИ́КДЕНЬ, кодня, ч., церк. Християнське весняне свято, присвячене воскресінню міфічного засновника християнства — Христа. Не к різдву йде, а к великодню: уночі тріщить, а вдень плющить (Номис, 1864, № 518); На великдень на соломі, Против сонця... Словник української мови в 11 томах
  13. Великдень — Великдень, -кодня м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518. рахманський великдень. По народн. Словник української мови Грінченка