великий
вели́кий
-а, -е.
1》 Значний за розмірами, величиною; прот. малий.
|| Значний за кількістю; численний.
|| Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети.
|| Значний за часом.
Велика ведмедиця — сузір'я Північної півкулі зоряного неба.
Велика вода — про повноводну річку, повінь і т. ін.
Велика калорія фіз. — кількість тепла, потрібна для нагрівання 1 л води на 1°C від +19,1°C до +20,1°C.
Велика літера грам. — заголовна літера, яка відрізняється від малої висотою, іноді накресленням і вживається згідно з правилами правопису.
Велика рогата худоба — бики, воли, корови, буйволи, яки і т. ін.
Велике журі — у праві США – колегія присяжних, що її скликають з метою перевірки підстав для пред'явлення звинувачення.
Великий веретенник — цінний мисливський птах, що належить до ряду куликів роду веретенник.
Великий кроншнеп — цінний мисливський гніздовий птах з ряду куликів, більший за сіру ворону.
Великий крохаль — перелітний мисливський птах з родини качиних ряду гусиних.
Великий палець — двосуглобовий, товщий від інших, крайній палець на руках і ногах.
Великий піст церк. — піст, що триває 7 тижнів перед Великоднем.
Великий спів — один із співів православної церкви другої половини 16 ст.
Великий уліт — перелітний мисливський птах ряду куликів.
Великий шлях — упорядкований широкий шлях, який сполучає значні населені пункти.
Великі півкулі анат. — центральні, основні та значні за величиною півкулі головного мозку.
2》 розм. Який вийшов з дитячого віку; дорослий.
3》 Який набагато переважає звичайний рівень, звичайну міру.
4》 Який має чималу силу прояву, інтенсивність дії.
|| Значний за глибиною, силою (про почуття, душевні переживання).
5》 Який має важливе значення.
|| Який має визначне політичне та історичне значення.
|| Який має надзвичайну силу впливу, глибокий, важливий за змістом.
|| Визначний за суспільним становищем.
Велика субота церк. — остання субота перед Великоднем.
Велике національне зібрання — назва парламенту Туреччини.
Великий князь (велика княгиня, княжна) іст. — а) вищий князівський титул стародавньої Русі; б) титул, що надавався членам імператорської родини в царській Росії.
Великий народний хурал — назва парламенту Монголії.
Великий понеділок церк. — понеділок останнього перед Великоднем тижня.
6》 Геніальний, загальновідомий, діяльність якого дуже високо оцінена.
|| Який вирізняється надзвичайною обдарованістю в чому-небудь; відомий.
7》 Такий, що виробляється або добувається у великій кількості (про зерно, молоко, бавовну, цукор, метал, газ, бетон і т. ін.).
8》 Такий, що відзначається високим рівнем складності, вимагає професіоналізму і майстерності.
|| Який має майстрів високого класу (про спорт і його види).
Велика політика — про важливі зовнішньополітичні проблеми.
Велика преса — друковані видання великих монополій.
Велика хімія — про велику хімічну промисловість.
Великий бізнес — про великі монополії.
Великий екран — про масовий кінопрокат, що демонструє фільми в кінотеатрах на звичайному екрані (на відміну від телевізійного).
Значення в інших словниках
- великий — (який значного розміру) чималий, немалий, підсил. величезний, велетенський, превеликий, здоровенний, отакенний, книжн. колосальний, гігантський, (значний просторово) просторий, широкий, обширний, (витвір) грандіозний, (споруда) капітальний... Словник синонімів Полюги
- великий — Немалий, чималий, жм. здоровий, ід. аж он який; (віком) дорослий, великолітній; (- мету) важливий, видатний, визначний; (поет) славний, славетний, знаний, геніяльний; (гурт) численний; (піст) довгий; (крик) сильний, дужий, (- радість) глибокий; (бенкет) урочистий, пишний; величенький, великуватий. Словник синонімів Караванського
- великий — [веиликией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- великий — ВЕЛИ́КИЙ, а, е. 1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий. І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
- Великий — Вели́кий іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- великий — вели́кий: ◊ вели́ка меці́я → меція ◊ вели́ка па́ні → пані ◊ вели́ке айва́й → ай-вай ◊ вели́ке ге → ге ◊ вели́ке цабе́ → цабе ◊ вели́кє бебе́ → бебе ◊ Вели́кий піст церк. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- великий — Великий, а дикий. Без товариських манер — брусоватий. Великий до неба, а дурний, як треба. Хоч тілом великий, та ментально ні. Великий як дуб, а дурний як слуп. Те саме значіння. Великий, як світ, а дурний, як сніп. Великий виріс, але розуму не має. Приповідки або українсько-народня філософія
- великий — син. великий, дужий: амбал, бик (бичара), бурмило, вузький лоб, широкі плечі, гевал (гевало), громила, драб, качок, качило, плуг, сила, товстолобик, чеба, чебуратор, шайба, яйцеголовий. Словник жарґонної лексики української мови
- Великий — див. Бог Словник синонімів Вусика
- великий — важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Фразеологічний словник української мови
- великий — БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Словник синонімів української мови
- великий — Вели́кий, -ка, -ке; -ли́кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- великий — ВЕЛИ́КИЙ, а, е. 1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий. [Кобзар:] Світ великий, світ широкий, усякого до себе прийме, всякому достаток добуде (Мирний, V, 1955, 110); Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла (Гл. Словник української мови в 11 томах
- великий — Великий, -а, -е 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Ном. № 397. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Великий дурень. Ном. великого стоїти. Много стоить; много значить. велика дорога. Словник української мови Грінченка