великий

ВЕЛИ́КИЙ, а, е.

1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий.

[Кобзар:] Світ великий, світ широкий, усякого до себе прийме, всякому достаток добуде (Мирний, V, 1955, 110);

Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла (Гл., Вибр., 1957, 109);

Земля велика, далечінь багата, Не вичерпать рішучості і сил (Бажан, Вибр., 1940, 172);

// Значний кількістю; численний.

І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом (Шевч., І, 1951, 354);

Великий гурт людей стоїть коло похилої хати (Л. Укр., III, 1952, 730);

// Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети.

Вікна великі, мов двері; а двері, як ворота (Кв.-Осн., II, 1956, 287);

Роса пообвисала великими краплями на бур’яні, дереві і спадала дощем додолу (Мирний, І, 1954, 246);

// Більший, ніж потрібно по мірці.

Великий чобіт на нозі, а малий під лавкою (Номис, 1864, № 11157);

З дверей виставляється голова хлопчика в пошарпаній, занадто великій шапці (Л. Укр., ІІ, 1951, 19);

// Значний за часом.

Ану, заспіваєм! Проби ради… Та цур йому! Лучче полягаєм Та виспимось. День великий. Ще будем співати (Шевч., І, 1951, 306).

Вели́ка вода́ — про повноводну річку, повідь і т. ін.

Хіба забув ти, що великою водою Ворочають великі млини? (Греб., I, 1957, 70);

— О, яка вода велика! — воркотів дальше жандарм. — Коли б тілько стежки не залляла та кладки не забрала (Фр., II, 1950, 28);

Вели́ка доро́га, заст. — далека дорога.

Ой, не їдь, синку, у велику дорогу (Сл. Гр.);

Вели́ка Земля́:

а) у тих, хто перебував в далеких експедиціях, — назва материка або центральної частини країни;

б) у партизанів — назва території Радянського Союзу, не окупованої в час Великої Вітчизняної війни.

Партизани шукали всіх способів установити зв’язок з Великою Землею і тільки тепер трапилась можливість заявити про себе (Шер., В партиз. загонах, 1947, 58);

Вели́кий піст, церк. — піст, що триває 7 тижнів перед Великоднем.

І великий піст, і петрівка, і спасівка, і пилипівка тяглися довгими тижнями й місяцями (Донч., III, 1956, 23);

Вели́кий шлях — упорядкований широкий шлях, який сполучає значні населені пункти.

Його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька (Вовчок, І, 1955, 361).

∆ Вели́ка голінко́ва (гомілко́ва) кі́стка, анат. — більша з двох кісток голінки (гомілки);

Вели́ка кало́рія, фіз. — кількість тепла, потрібна для нагрівання 1 л води на 1° С;

Вели́ка лі́тера, грам. — заголовна літера, яка відрізняється від малої висотою, іноді накресленням і вживається згідно з правилами правопису.

Власні назви звичайно означаються на письмі написанням з великої літери (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 300);

Вели́кий па́лець — двосуглобовий, товщий від інших, крайній палець на руках і ногах.

Вона стала великими пальцями на вершок дверей, налапала ногою клямку (Н.-Лев., II, 1956, 178);

Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців — великого і вказівного (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 8);

Вели́кі півку́лі, анат. — центральні, основні і значні величиною півкулі головного мозку.

Проводяться [в Інституті фізіології] дослідження, присвячені вивченню представництва ряду внутрішніх органів у корі великих півкуль (Наука.., 1, 1961, 45);

Вели́ка рога́та худо́ба — бики, воли, корови, буйволи, яки і т. ін.

Надзвичайно великий економічний ефект у тваринництві дає, наприклад, безприв’язне утримання великої рогатої худоби (Наука.., 3, 1960, 31);

Вели́ка хі́мія — промислова хімія.

Енергетики беруть безпосередню участь у створенні і розвиткові великої хімії України (Рад. Укр., 7.І 1965, 2).

2. розм. Який вийшов з дитячого віку; дорослий.

Від малих дітей голова болить, а від великих — серце (Номис, 1864, № 9195);

Перезимував він зиму щасливо, а на весну вже став великим та мудрим горобцем (Л. Укр., III, 1952, 483);

Я маленьким збирав тут вугілля, щоб великим збирати пісні (Сос., III, 1958, 60).

Мале́ й вели́ке — усі, незалежно від віку, діти й дорослі.

Дивлюсь — з лози іде Різак, — Його мале й велике знає (Гл., Вибр., 1957, 297).

3. Який набагато переважає звичайний рівень, звичайну міру.

Малі тілом, та великі духом (Номис, 1864, № 7332);

На мій погляд — у Вас дуже великий художницький талан (Мирний, V, 1955, 383);

Вагон не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до нього з великими труднощами (Панч, Синів.., 1959, 11).

◊ На вели́ку си́лу — із значними труднощами.

— Приятель пише, що книжку ту ["Кобзар"] він на велику силу роздобув, хоч вона вже давно у світ вийшла (Мирний, IV, 1955, 389);

У вели́кій приго́ді — (бу́ти, ста́ти) — бути, стати дуже корисним, доречним.

Я співаю. І про Ясси, І про Жовті Води, і містечко Берестечко. В великій пригоді Нам сьогодня вони стануть! (Шевч., І, 1951, 305).

4. Який має чималу силу прояву, інтенсивність дії.

Всі підняли великий крик (Котл., І, 1952, 167);

У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (Н.-Лев., II, 1956, 260);

А вітер засипає слід… мороз великий (Л. Укр., І, 1951, 406);

// Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання).

Од великого гніву так вона і палала (Вовчок, VI, 1956, 233);

Вернувся Іван з великою радістю (Мирний, II, 1954, 88);

Люди гадали, що він загинув з великого жалю (Коцюб., II, 1955, 332).

5. Який має важливе значення.

Щоб відкриті всі закони Скрізь ішли враз в перегони До великої мети: Знищення гнізд темноти! (Фр., XIII, 1954, 399);

Великі справи можуть вірно розв’язуватися лише тоді, коли за ними стоїть майбутнє! (Стельмах, Хліб.., 1959, 22);

Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (Воронько, Тепло.., 1959, 160);

// у знач. ім. вели́ке, кого, с.

[Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубити (Кроп., II, 1958, 268);

Хома.. вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Гончар, I, 1954, 201);

// Який мав визначне політичне й історичне значення.

Велика Жовтнева соціалістична революція; Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу;

// Який має надзвичайну силу впливу, глибокий, важливий змістом.

Правду, велику правду сказав мені твій батько (Кв.-Осн., II, 1956, 64);

Надія світить малиново Людині в ночі грозові, Велике Ленінове слово І думи Леніна живі (Мал., III, 1957, 155);

Яке велике слово те — свобода (Воронько, Тепло.., 1959, 166);

// Визначний за суспільним становищем.

Щоб бути годним своєї коханої, я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (Коцюб., III, 1956, 281);

— Ага, були великі люди. Давайте їх сюди на папір. Полководців, учених, державних діячів. Запишемо їх рядочком, а потім ще й підкреслимо, щоб короткозорі закордонні професори бува не прогавили ваших [ланкового] предків (Ю. Янов., II, 1954, 117);

*Образно. [Роман:] Дві голови — два розума, п’ять голів — громада, а громада — великий чоловік (Кроп., II, 1958, 51).

Вели́кі держа́ви, політ. — держави з найзначнішим міжнародним впливом і матеріальними багатствами;

Вели́ке князі́вство, іст. — назва найголовніших і найвпливовіших князівств стародавньої Русі;

Вели́кий князь (вели́ка княги́ня, княжна́), іст.: а) вищий князівський титул стародавньої Русі.

Боярин Полуяр впав долу, проповз на колінах кілька кроків, ніби хотів знайти руку великої княгині (Скл., Святослав, 1959, 40);

б) титул, що надавався членам імператорської родини в царській Росії.

— В газетах писали, що буде проїжджати в Крим великий князь (Н.-Лев., IV, 1956, 47).

◊ Вели́кий пан, заст. — знатний, багатий поміщик; вельможа.

Про його [маєток] балакали й полупанки, і панки, і службовці, і навіть великі пани (Мирний, III, 1954, 282);

Переліски, гроти, озера, павільйони і водограї — всю Софіївку — просто, на голому місці, на рівнині, наказав кріпакам зробити для своєї коханої Софії великий пан, граф Потоцький (Смолич, II, 1958, 11);

Вели́кий понеді́лок, церк. — понеділок останнього перед Великоднем тижня.

В великий понеділок до Кайдашів зайшла бабка (Н.-Лев., II, 1956, 329);

Вели́ка субо́та, церк. — остання субота перед великоднем.

Раз в велику суботу наймичка спекла паску для слуг (Н.-Лев., III, 1956, 205);

Вели́ке цабе́; Вели́ка ця́ця, ірон. — поважна, впливова особа.

[Панас:] Як ти поcмів зайти у мою господу? Велике цабе: волосний писар!.. (Кроп., І, 1958, 129);

Брат її якесь велике цабе в городі. Гроші їй посилає (Руд., Вітер.., 1958, 158);

Він дума, як голова, то й велика цяця (Мирний, II, 1954, 185).

6. Геніальний, загальновідомий, діяльність якого дуже високо оцінена.

Може й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим і разом з іншими кине промінь світла на дорогу постать нашого великого кобзаря (Коцюб., III, 1956, 48);

Підняв його [червоний галстук] Ленін великий над світом і вище підносити — нам заповів (Бичко, Вогнище, 1959, 16);

І проміж нас живе ясна і чиста слава.. великого Франка (Рильський, І, 1956, 141);

// Який виділяється надзвичайною обдарованістю в чому-небудь; відомий.

Дід Опанас багато знав пісень і був колись великий співака (Вас., II, 1959, 521).