вельможність —
вельмо́жність 1 іменник жіночого роду родовитість, знатність вельмо́жність 2 іменник жіночого роду, істота титулування старшини, панства, чиновників; знатний сановник іст.
Орфографічний словник української мови
вельможність —
-ності, ж., заст. 1》 Абстр. ім. до вельможний; родовитість, знатність. 2》 у сполуч. зі сл. ваша, їх. Форма звертання, титулування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вельможність —
ВЕЛЬМО́ЖНІСТЬ, ності, ж., заст. 1. Абстр. ім. до вельмо́жний; родовитість, знатність. – А третьому, щирому й молодому хлоп'яті: – Що, – каже [пані], – те світове – і вельможність, і багатство?...
Словник української мови у 20 томах
вельможність —
ВЕЛЬМО́ЖНІСТЬ, ності, ж., заст. 1. Абстр. ім. до вельмо́жний; родовитість, знатність. — А третьому, щирому й молодому хлоп’яті: — Що, — каже [пані], — те світове — і вельможність, і багатство?...
Словник української мови в 11 томах
вельможність —
Вельможність, -ности ж. Знатность. Желех.
Словник української мови Грінченка