вельможність

вельмо́жність 1

іменник жіночого роду

родовитість, знатність

вельмо́жність 2

іменник жіночого роду, істота

титулування старшини, панства, чиновників; знатний сановник

іст.

Значення в інших словниках

1. вельможність — -ності, ж., заст. 1》 Абстр. ім. до вельможний; родовитість, знатність. 2》 у сполуч. зі сл. ваша, їх. Форма звертання, титулування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вельможність — ВЕЛЬМО́ЖНІСТЬ, ності, ж., заст. 1. Абстр. ім. до вельмо́жний; родовитість, знатність. – А третьому, щирому й молодому хлоп'яті: – Що, – каже [пані], – те світове – і вельможність, і багатство?...  Словник української мови у 20 томах
3. вельможність — Вельмо́жність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вельможність — ВЕЛЬМО́ЖНІСТЬ, ності, ж., заст. 1. Абстр. ім. до вельмо́жний; родовитість, знатність. — А третьому, щирому й молодому хлоп’яті: — Що, — каже [пані], — те світове — і вельможність, і багатство?...  Словник української мови в 11 томах
5. вельможність — Вельможність, -ности ж. Знатность. Желех.  Словник української мови Грінченка