Значення в інших словниках
-
вена —
ве́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
вена —
-и, ж., анат. Кровоносна судина, що несе кров з різних частин тіла до серця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вена —
Синьжила, жила
Словник чужослів Павло Штепа
-
вена —
ВЕ́НА, и, ж., анат. Кровоносна судина, що несе кров від органів і тканин до серця. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Донченко); На худій його шиї пульсувала синя вена (В.
Словник української мови у 20 томах
-
вена —
син. канат, дорога, трос, труба.
Словник жарґонної лексики української мови
-
вена —
ве́на (лат. vena – судина, жила) кровоносна судина, що приносить кров з різних частив тіла до серця.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
вена —
СУДИ́НА (трубчастий еластичний орган у тілі людини й тварини, по якому рухається кров або лімфа), ЖИ́ЛА, ВЕ́НА (кровоносна судина, що несе кров до серця); АРТЕ́РІЯ (кровоносна судина, що розносить кров від серця); АО́РТА (головна артерія).
Словник синонімів української мови
-
вена —
ВЕ́НА, и, ж., анат. Кровоносна судина, що несе кров з різних частин тіла до серця. На худій його шиї пульсувала синя вена (Кучер, Чорноморці, 1956, 83); Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (Донч., III, 1956, 43).
Словник української мови в 11 томах