Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вередійка

Вереді́йка, -ки, -ці; -ді́йки, -ді́йок

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. вередійка — вереді́йка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. вередійка — -и. Жін. до вередій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вередійка — ВЕРЕДІ́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що вереду́ха. Свої-то не чіпали Настусю, бо добре вивчили її химерну, примхливу вдачу страшенної вередійки (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах
  4. вередійка — ВЕРЕДУ́ХА (та, що вередує, капризує), ВЕРЕДІ́ЙКА, ВЕРЕДНИ́ЦЯ, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КАПРИЗУ́ХА розм., КОВЕРЗУ́ХА розм., КОМИЗА́ розм.  Словник синонімів української мови
  5. вередійка — ВЕРЕДІ́ЙКА, и, ж. Те саме, що вереду́ха. Свої-то не чіпали Настусю, бо добре вивчили її химерну, примхливу вдачу страшенної вередійки (Коп., Земля.., 1957, 53).  Словник української мови в 11 томах
  6. вередійка — Вередійка, -ки ж. Капризница, прихотливая, переборчивая.  Словник української мови Грінченка