вередійка —
вереді́йка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
вередійка —
-и. Жін. до вередій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вередійка —
ВЕРЕДІ́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що вереду́ха. Свої-то не чіпали Настусю, бо добре вивчили її химерну, примхливу вдачу страшенної вередійки (О. Копиленко).
Словник української мови у 20 томах
вередійка —
ВЕРЕДУ́ХА (та, що вередує, капризує), ВЕРЕДІ́ЙКА, ВЕРЕДНИ́ЦЯ, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КАПРИЗУ́ХА розм., КОВЕРЗУ́ХА розм., КОМИЗА́ розм.
Словник синонімів української мови
вередійка —
ВЕРЕДІ́ЙКА, и, ж. Те саме, що вереду́ха. Свої-то не чіпали Настусю, бо добре вивчили її химерну, примхливу вдачу страшенної вередійки (Коп., Земля.., 1957, 53).
Словник української мови в 11 томах
вередійка —
Вередійка, -ки ж. Капризница, прихотливая, переборчивая.
Словник української мови Грінченка