Значення в інших словниках
-
вередійка —
вереді́йка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
вередійка —
ВЕРЕДІ́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що вереду́ха. Свої-то не чіпали Настусю, бо добре вивчили її химерну, примхливу вдачу страшенної вередійки (О. Копиленко).
Словник української мови у 20 томах
-
вередійка —
ВЕРЕДУ́ХА (та, що вередує, капризує), ВЕРЕДІ́ЙКА, ВЕРЕДНИ́ЦЯ, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КАПРИЗУ́ХА розм., КОВЕРЗУ́ХА розм., КОМИЗА́ розм.
Словник синонімів української мови
-
вередійка —
Вереді́йка, -ки, -ці; -ді́йки, -ді́йок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вередійка —
ВЕРЕДІ́ЙКА, и, ж. Те саме, що вереду́ха. Свої-то не чіпали Настусю, бо добре вивчили її химерну, примхливу вдачу страшенної вередійки (Коп., Земля.., 1957, 53).
Словник української мови в 11 томах
-
вередійка —
Вередійка, -ки ж. Капризница, прихотливая, переборчивая.
Словник української мови Грінченка