вернутий Ве́рнений і ве́рнутий (від верну́ти) ве́рнутий і ве́рнений, -на, -не Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках вернутий — ве́рнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови вернутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вернути. Великий тлумачний словник сучасної мови вернутий — ВЕ́РНУТИЙ див. ве́рнений. Словник української мови у 20 томах