Значення в інших словниках
-
вибійчаний —
вибійча́ний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
вибійчаний —
-а, -е. Зробл. з вибійки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вибійчаний —
ВИБІЙЧА́НИЙ, а, е. Зробл. з вибійки (у 1 знач.). Другі в плахтах та запасках, голови шовковими платками повив'язують, а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила (Панас Мирний); Невеличкий чоловічок...
Словник української мови у 20 томах
-
вибійчаний —
ВИБІЙЧА́НИЙ, а. е. Зробл. з вибійки. Другі в плахтах та запасках, голови шовковими платками повив’язують, а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила (Мирний, II, 1954, 46); З уяви виринає кремезний, опецькуватий хлопчик, вічно заклопотаний...
Словник української мови в 11 томах
-
вибійчаний —
Вибійчаний, -а, -е Изъ набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані. Мир. ХРВ. 11.
Словник української мови Грінченка