вивар

Ви́вар, -вару; ви́вари, -рів

Значення в інших словниках

1. вивар — ви́вар іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вивар — -у, ч. Рідина, в якій що-небудь виварилось, наситивши її певними речовинами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивар — ВИ́ВАР, у, ч. Рідина, у якій що-небудь виварилось, наситивши її певними речовинами; відвар. Пила [Горпина] густий нудотний вивар з цибулячого лушпиння (З. Тулуб); І що вже він не робив, щоб позбутися цієї муки [кашлю]!...  Словник української мови у 20 томах
4. вивар — ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБА заст. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); (Маруся:) Бабусю, дайте мені привороту!.. (Баба:) .  Словник синонімів української мови
5. вивар — ВИ́ВАР, у, ч. Рідина, в якій що-небудь виварилось, наситивши її певними речовинами. Лила [Горпина] густий, нудотний вивар з цибулячого лушпиння (Тулуб, Людолови, І, 1957, 332); І що вже він не робив, щоб позбутися цієї муки [кашлю]!...  Словник української мови в 11 томах