вигорювати —
ви́горювати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вигорювати —
ВИ́ГОРЮВАТИ див. вигорьо́вувати.
Словник української мови у 20 томах
вигорювати —
ВИ́СТРАЖДАТИ (здобути що-небудь ціною багатьох страждань), ВИ́ГОРЮВАТИ розм., ВИ́БОЛІТИ діал. — Недок.: вигорьо́вувати. Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (І.
Словник синонімів української мови
вигорювати —
ВИ́ГОРЮВАТИ див. вигорьо́вувати.
Словник української мови в 11 томах
вигорювати —
Вигорювати, -рюю, -єш гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. І. 17.
Словник української мови Грінченка