видзьобувати

Видзьо́бувати, -бую, -буєш; ви́дзьобати, -баю, -баєш і видзю́бувати, ви́дзюбати

Значення в інших словниках

1. видзьобувати — видзьо́бувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. видзьобувати — -ує, недок., видзьобати, -ає, док., перех. 1》 Дзьобаючи, довбаючи дзьобом, витягати, виймати що-небудь звідкись. 2》 Дзьобаючи, збираючи дзьобом, з'їдати все. 3》 Дзьобаючи, довбаючи дзьобом, робити отвір, заглибину в чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видзьобувати — ВИДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДЗЬОБАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Дзьобаючи, довбаючи дзьобом (про птахів), витягати, виймати що-небудь звідкись.  Словник української мови у 20 томах
4. видзьобувати — видзьобувати ретельно, скрупульозно вибирати, вишуковувати (ср, ст): Редагування – така невдячна справа, правиш, видзьобуєш помилки інших, а на щось своє зовсім не залишається часу (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. видзьобувати — див. клювати  Словник синонімів Вусика
6. видзьобувати — ВИДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДЗЬОБАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Дзьобаючи, довбаючи дзьобом, витягати, виймати що-небудь звідкись. — Невже ж се не гріх, коли ти по полю літаєш і зерно з поля, свіжо посіяне, видзьобуєш і пшеницю з колосся п’єш? (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. видзьобувати — Видзьобувати, -бую, -єш сов. в. видзьобати, -баю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Уман. І. 120.  Словник української мови Грінченка