видзьобувати
ВИДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДЗЬОБАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Дзьобаючи, довбаючи дзьобом, витягати, виймати що-небудь звідкись.
— Невже ж се не гріх, коли ти по полю літаєш і зерно з поля, свіжо посіяне, видзьобуєш і пшеницю з колосся п’єш? (Фр., IV, 1950, 81);
Злодійкуваті горобці внадились видзьобувати насіння [з соняшника] (Донч., IV, 1957, 49).
2. Дзьобаючи, збираючи дзьобом, з’їдати все.
Одчайдушна зграя голубів весело видзьобувала всюди натрушене житнє та пшеничне збіжжя (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 453);
По подвір’ю снували кури, видзьобуючи щось в шпориші (Іщук, Вербівчани, 1961, 40).
3. Дзьобаючи, довбаючи дзьобом, робити отвір, заглибину у чому-небудь.
Гава теж розуміє смак і видзьобує в кавуні дірку (Коп., Як вони.., 1948, 41).
Словник української мови (СУМ-11)