викидень —
ви́кидень іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
викидень —
-дня, ч. 1》 Передчасне припинення вагітності; аборт. Звичний викидень — повторний розвиток мимовільного аборту при наступаючих одна за одною вагітностях. 2》 Недоношений плід, народжений унаслідок перерваної вагітності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
викидень —
ВИ́КИДЕНЬ, дня, ч. 1. Передчасне припинення вагітності; аборт. Про викидень ніхто не відав, бо Марія тоді приховала це від усіх, переболіла його нишком (І. Білик); Спори сажки отруйні для тварин і викликають викидні в корів та свиней (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
викидень —
Ускладнення вагітності, передчасне її завершення; в. найчастіше трапляється при недостатньому розвитку чи захворюваннях матері або плоду; штучний в. — аборт.
Універсальний словник-енциклопедія
викидень —
АБО́РТ (передчасне припинення вагітності), ВИ́КИДЕНЬ. — Мусиш пам'ятати, що після першого аборту, таке часто трапляється, ніколи більше важкою не станеш... (Є. Гуцало); Спори сажки отруйні для тварин і викликають викидні у корів та свиней (з посібника).
Словник синонімів української мови
викидень —
ВИ́КИДЕНЬ, дня, ч. 1. Передчасне припинення вагітності; аборт. Спори сажки отруйні для тварин і викликають викидні у корів та свиней (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 131). 2. Недоношений плід, народжений унаслідок перерваної вагітності.
Словник української мови в 11 томах