Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

викутий

Ви́куваний і ви́кутий, -та, -те

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. викутий — ви́кутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. викутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викутий — ВИ́КУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́кути. У більшій залі храму стояла величезна статуя богині Афіни, заввишки 11 метрів, її обличчя, руки і ноги були зроблені зі слонової кістки, а одяг викутий зі щирого золота (із журн.); * Образно. Київ ..  Словник української мови у 20 томах
  4. викутий — ВИ́КУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кути. Київ.. Стоїть твоя слава велика, як райдуга, викута в горні (Мал., II, 1956, 20); Вона [Ольга] стояла на тлі темного вечора, наче викута із щирого золота (Дмит., Обпалені.., 1962, 16).  Словник української мови в 11 томах