Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вимірювання

Вимі́рювання, -ння, -нню, -нням

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. вимірювання — вимі́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вимірювання — Измерение — measurement — Messung — дія, знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом, порівнюючи її з одиницею виміру за допомогою спеціальних технічних засобів.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. вимірювання — -я, с. Дія за знач. вимірювати 1), 2). Абсолютне вимірювання — вимірювання, яке засноване на прямому вимірюванні однієї або декількох основних величин. Відносне вимірювання — вимірювання відношення величини до іншої однорідної величини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вимірювання — ВИМІ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вимі́рювати 1. – Під час вечірнього вимірювання було тридцять вісім і один, а зараз увесь горить і марить...  Словник української мови у 20 томах
  5. вимірювання — ВИМІРЮВАННЯ — спосіб якісно-кількісного аналізу та числового опису світу емпіричних об'єктів, моделювання реальності мовою чисел.  Філософський енциклопедичний словник
  6. вимірювання — ВИМІ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вимі́рювати 1, 2. На полі за землеміром носили прилад для вимірювання землі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 198).  Словник української мови в 11 томах