Значення в інших словниках
-
винищувати —
вини́щувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
винищувати —
Нищити, знищувати, ВИГУБЛЮВАТИ, (траву— ще) вибавляти, викорінювати, (людей — ще) вибивати, вирізувати, витинати, вимордовувати, г. масакрувати; (бліх) виводити.
Словник синонімів Караванського
-
винищувати —
-ую, -уєш, недок., винищити, -щу, -щиш, док., перех. Нищити всіх, усе.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
винищувати —
ВИНИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́НИЩИТИ, щу, щиш, док., кого, що. Нищити всіх, усе. Озлоблені солдати французької армії кинулись грабувати і винищувати мешканців, які не встигли сховатися (П.
Словник української мови у 20 томах
-
винищувати —
див. нищити
Словник синонімів Вусика
-
винищувати —
НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ (ЛІКВІДУВА́ТИ) (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи); ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше, ЗВО́ДИТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
винищувати —
ВИНИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́НИЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Нищити всіх, усе. Озлоблені солдати французької армії кинулись грабувати і винищувати мешканців, які не встигли сховатися (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах
-
винищувати —
Винищувати, -щую, -єш сов. в. винищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить (все). Не винищили з його серця того рідного, дорогого. Г. Барв. 490.
Словник української мови Грінченка