Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

випроваджати

Випроваджа́ти, -джа́ю, -джа́єш і випрова́джувати, -джую, -джуєш; ви́провадити, ви́проваджу, -диш, -дять; ви́провадь, -дьте

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. випроваджати — Випроваджати, -джаю, -єш и випроваджувати, -джую, -єш сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. ЗОЮР. II. 12. Тоді випровадили його додому. Рудч. Ск. І. 95. 2) Провожать, проводить.  Словник української мови Грінченка