випроваджати

Випроваджати, -джаю, -єш и випроваджувати, -джую, -єш

сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл.

1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. ЗОЮР. II. 12. Тоді випровадили його додому. Рудч. Ск. І. 95.

2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Гол. І. 84. Вона його за ворота собаками випровадила. Мет. 115.

Значення в інших словниках

1. випроваджати — Випроваджа́ти, -джа́ю, -джа́єш і випрова́джувати, -джую, -джуєш; ви́провадити, ви́проваджу, -диш, -дять; ви́провадь, -дьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)