вираховувати —
вирахо́вувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вираховувати —
-ую, -уєш, недок., вирахувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Лічити, обчислювати що-небудь. 2》 Утримувати певну суму із заробленої плати і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вираховувати —
ВИРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РАХУВАТИ, ую, уєш, док., що і без прям. дод. 1. Лічити, обчислювати що-небудь. Грицько став згадувати про якусь трудну задачу, став вираховувати її в голові (С.
Словник української мови у 20 томах
вираховувати —
ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти.
Словник синонімів української мови
вираховувати —
ВИРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РАХУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Лічити, обчислювати шо-небудь. Грицько став згадувати про якусь трудну задачу, став вираховувати її в голові (Вас.
Словник української мови в 11 томах