Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

виторгуваний

Ви́торгуваний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. виторгуваний — ви́торгуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. виторгуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виторгувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виторгуваний — ВИ́ТОРГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́торгувати. Приймаючи виторгувані за них [картини] гроші, Короджій розповів друзям-художникам про те, що справді робиться на Верховині (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. виторгуваний — ВИ́ТОРГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́торгувати. Приймаючи виторгувані за них [картини] гроші, Короджій розповів друзям-художникам про те, що справді робиться на верховині (Скл., Карпати, II, 1954, 167).  Словник української мови в 11 томах