виторгуваний
ВИ́ТОРГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́торгувати.
Приймаючи виторгувані за них [картини] гроші, Короджій розповів друзям-художникам про те, що справді робиться на верховині (Скл., Карпати, II, 1954, 167).
Словник української мови (СУМ-11)