Значення в інших словниках вицілуваний — ВИ́ЦІЛУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́цілувати. * Образно. Бачив [Дорош] курний шлях, вицілуваний сонцем (Григорій Тютюнник); У моря викрадена рінь, геть вицілувана до краю (В. Стус). Словник української мови у 20 томах