вицілуваний

ВИ́ЦІЛУВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до ви́цілувати.

* Образно. Бачив [Дорош] курний шлях, вицілуваний сонцем (Григорій Тютюнник);

У моря викрадена рінь, геть вицілувана до краю (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. вицілуваний — Ви́цілуваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)