вовкулацтво

Вовкула́цтво, -ва, -ву

Значення в інших словниках

1. вовкулацтво — вовкула́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вовкулацтво — ВОВКУЛА́ЦТВО, а, с., міф. Те саме, що вовкулакува́ння. Грицько з вовкулацтва зробився таким, як мати народила (Сл. Гр.); “Знову все повторилося, – кричав я в порожнечу, – знову передав я вовкулацтво сам собі” (Валерій Шевчук)...  Словник української мови у 20 томах
3. вовкулацтво — Вовкулацтво, -ва с. = вовкулакування. Грицько з вовкулацтва зробився таким, як мати народила. Г. Барв. 454.  Словник української мови Грінченка