вовкулацтво
ВОВКУЛА́ЦТВО, а, с., міф.
Те саме, що вовкулакува́ння.
Грицько з вовкулацтва зробився таким, як мати народила (Сл. Гр.);
“Знову все повторилося, – кричав я в порожнечу, – знову передав я вовкулацтво сам собі” (Валерій Шевчук);
Назвою “Самотній вовк” цензура ніби виокремлювала героя роману [В. Дрозда “Вовкулака”] із середовища, хотіла довести, що .. явище вовкулацтва в нашій “найдемократичнішій у світі” – нетипове (І. Жиленко).
Словник української мови (СУМ-20)