вовкулакуватий

ВОВКУЛАКУВА́ТИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що вовкува́тий.

Жінка як жінка, а чоловік вовкулакуватий (приказка);

Циганкуватий Сава куйовдить кучері перед дзеркалом, його інтернатський друг Сергій, вовкулакуватий опецьок, хустиною витирає піт на переніссі (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. вовкулакуватий — вовкулакува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вовкулакуватий — -а, -е. Відлюдкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вовкулакуватий — див. відлюдкуватий  Словник синонімів Вусика