1. Словник української мови у 20 томах

вовкулакуватий

ВОВКУЛАКУВА́ТИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що вовкува́тий.

Жінка як жінка, а чоловік вовкулакуватий (приказка);

Циганкуватий Сава куйовдить кучері перед дзеркалом, його інтернатський друг Сергій, вовкулакуватий опецьок, хустиною витирає піт на переніссі (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовкулакуватий — вовкулакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вовкулакуватий — -а, -е. Відлюдкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовкулакуватий — див. відлюдкуватий Словник синонімів Вусика