вояцький

Воя́цький, -ка, -ке

Значення в інших словниках

1. вояцький — воя́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вояцький — -а, -е. Прикм. до вояк. || Власт. воякові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вояцький — ВОЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до воя́к. Вершник рвучко розкрив свою ношу і подав Ходкевичу плетений з лози вояцький щит (Іван Ле); Віденський сотник промовив: – Благословляю вояцьке побратимство! (Р. Іваничук); Грали лютні, співано вояцьких пісень (П.  Словник української мови у 20 томах
4. вояцький — ВОЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до воя́к. [2-й козак:] А от січовики життя вояцьке Вподобали найбільше над усе (Сам., II, 1958, 34); Вершник рвучко розкрив свою ношу і подав Ходкевичу плетений з лози вояцький щит (Ле, Наливайко, 1957, 267); // Власт. воякові.  Словник української мови в 11 томах
5. вояцький — Вояцький, -а, -е Воинскій, солдатскій. Желех.  Словник української мови Грінченка