Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вповні

Впо́вні, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. вповні — впо́вні прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. вповні — пр., (перейти дорогу) з повним посудом; (весна) у розквіті; (місяць) у повній фазі.  Словник синонімів Караванського
  3. вповні — (уповні), присл. 1》 З наповненим посудом. 2》 У самому розквіті, у розпалі. Місяць уповні — місяць у фазі найбільшої видимості. 3》 рідко. Те саме, що цілком 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вповні — див. всеціло, цілком  Словник чужослів Павло Штепа
  5. вповні — ВПО́ВНІ (УПО́ВНІ), присл. 1. З наповненим посудом. Тодорка якраз знімала відро з цямрини. – Переходь, переходь вповні, – сказав він, не зіскакуючи з воза (Б. Харчук). 2. Повністю, цілком. Я не могла бачити вповні її лице (О.  Словник української мови у 20 томах
  6. вповні — ВПО́ВНІ (УПО́ВНІ), присл. 1. З наповненим посудом. Випий до мене вповні, бо в мене брови чорні (Сл. Гр.). ◊ Впо́вні шлях (доро́гу) перехо́дити (перейти́) кому, чий — переходити комусь шлях із повними відрами, що за народним повір’ям віщує успіх.  Словник української мови в 11 томах