вразити —
вра́зи́ти 2 дієслово доконаного виду поранити, вбити; порушити життєдіяльність — про хвороби вра́зити 1 дієслово доконаного виду здивувати
Орфографічний словник української мови
вразити —
(торкнутися найболючішого, того, що найбільше хвилює) впекти у живе; доїсти (допекти) [аж] до живих печінок (до живого) кого, кому; зачепити за живе кого. Настане весна – лани засієш. – Це Андрій так впік [Маланку] у живе (Коцюбинський, 2, 1955...
Словник фразеологічних синонімів
вразити —
I див. вражати I. II див. уразити I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вразити —
ВРА́ЗИ́ТИ¹ див. вража́ти¹. ВРА́ЗИ́ТИ² див. уража́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
вразити —
вража́ти / вра́зити (в са́ме) се́рце кого, чиє. Завдавати кому-небудь великих страждань, душевного болю. Вона зараз впізнала того, що недавно вразив її в саме серце (І. Нечуй-Левицький); // Дуже хвилювати, тривожити.
Фразеологічний словник української мови